Цими серпневими днями минає 25 років з часу невдалої (на щастя) спроби антиконституційного перевороту, що здійснювалася консервативним крилом керівництва СРСР і КПРС. Заколот очолив самопроголошений «Державний комітет з надзвичайного стану» (ДКНС). 19 серпня Янаєв підписав указ про запровадження в СРСР надзвичайного стану. В столицю введені війська. 19 та 20 серпня вулиці заполонили сотні тисяч противників перевороту. Завдяки вмовлянням народу на бік повстанців стали масово переходити солдати. Учасників подій підтримали донецькі шахтарі, які також постановили не визнавати розпорядження ДКНС, оголосити про безстроковий політичний страйк, вимагаючи заборони КПРС та КПУ.
21 серпня путч ДКНС фактично завершився невдачею.
Невдалий переворот лише наблизив остаточний розвал СРСР. Ніщо не могло вже зупинити останніх передсмертних корчів радянської комуністичної імперії.
І нехай, зараз хтось намагається сформувати стереотипний образ «шахтаря», який тільки і мріє про відродження «величі» радянської держави, збудованої на пролетарському та комуністичному «фундаменті» у «братерстві» з російським народом, ми добре пам’ятаємо, хто забив останній цвях у домовину «совкової імперії».
Вже 24 серпня 1991 року Верховна Рада України, «виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР…», ухвалила Акт проголошення незалежності України. За це проголосували майже всі депутати. 25 серпня Президія Верховної Ради України прийняла постанову про тимчасове припинення діяльності КПУ.
Сучасні події в Україні назавжди закарбують в народній пам’яті звідки надходить «смертельна небезпека», і спонукатимуть до єдності та утвердження національної державності. Це однаково чітко розуміють мешканці кожного куточку країни, усвідомлюючи необхідність протидії спільній для всіх загрозі, що криється у всіляких проросійських політичних проектах, шовіністичних «КПУ – ПСПУ – ЛКСМУ» (в назвах яких, саме слово «Україна» стоїть на останньому місці), «українських виборах», «опозиційних» до всієї України «блоках» та ін.
Незважаючи нінащо, будь-які труднощі роблять нас сильнішими, спонукають ще більше цінувати і боронити Національну Незалежність, прищеплюють здатність розпізнавати «приятелів» та «недругів».