Хмельничани-ровесники незалежної України мріють про мир і хочуть працювати на себе

Всі вони вірять у власні сили і у майбутньому хочуть стати успішними людьми. Мають бажання змінити життя на краще у рідній країні та у своїй домівці. Хмельничани, які народилися 91-ого року, знають чого хочуть. Журналісти "ВСІМ" запитали у 25-річних мешканців Хмельницького, якою вони бачать Україну та себе у майбутньому. 

Кристина Антонюк

- Перш за все, хочеться, щоб наша Україна була процвітаючою державою, де кожен може вільно заробляти собі на життя, відчуває безпеку та незалежність. Я працюю юристом, тому досить часто доводиться стикатись з несправедливістю, невиконанням законів та порушенням прав людини, а особливо з порушеннями зі сторони самої держави. Коли в людини є рішення суду, а його не виконують, чи коли держава не може виплатити людям певні кошти, адже «не закладено в бюджеті». Хочеться вірити і сподіватись, що все налагодиться, що слова «війна», «корупція» відійдуть у минуле і ми швидко рухатимемось до європейських цінностей, за які було віддано так багато життів і пролито крові наших громадян. 

Артур Кокаревич

- Україну хочу бачити державою, в якій головною соціальною цінністю є людина. Не обов'язково бути членом ЄС або ще якогось союзу. Головне, щоб в країні панувало верховенство права та дотримувалися демократичні принципи. Але для цього ми маємо більше працювати і менше скиглити, тоді у нас все буде добре! Ще декілька років тому не уявляв, що зараз буду займатися громадським активізмом, а от у майбутньому хотілося б спробувати свої сили у "власній справі", головне, щоб моя робота приносила максимально багато користі моїй родині та Україні. Так, склалось, що до державної служби ставлюся дещо критично. Вона у нас занадто бюрократизована, що особисто в мене відбиває бажання працювати в ній. Але сподіваюся, що майбутнє за людьми-менеджерами, які максимально швидко зможуть вирішувати поставлені перед ними задачі. Такими мають бути і держслужбовці, однак за це, вони мають отримувати гідну заробітну плату. Не може людина, вирішувати долю мільйонів, і отримувати зарплатню у декілька тисяч...

Ірина Андрощук

- Я б хотіла, щоб Україна була, перш за все, країною, в якій хочеться жити - гідний рівень життя, чисте довкілля, високий рівень культури жителів. Хочу, щоб Україна дійсно була незалежною, щоб ми творили свою історію і обирали шлях розвитку нашої країни самі, а не щоб нам його нав'язували. Дуже хотілося б, щоб у нас були гідні умови праці і щоб молоді спеціалісти не марили Європою. Хочеться нарешті побачити, що наша Батьківщина про нас дбає. Мені хотілося б мати власний бізнес, але з існуючою системою оподаткування це нереально і дуже збитково. За освітою я міжнародний інформаційний аналітик та перекладач, але оскільки в нашій країні дана професія не те що не затребована, а взагалі відсутня, працюю бухгалтером.

Андрій Андрусішин

- Хотів би бачити нашу Україну країною, яка піклується про своїх людей, з прозорістю у всіх сферах діяльності. Хочеться, щоб була сильною, незалежною і стабільно крокувала вперед. І щоб за неї не було соромно. Я працюю інженером-екологом, подобається те, чим займаюсь, але як завжди багато нюансів, які пов'язані з негативними процесами в нашій країні. Важко через нестабільність у всьому, непродуманість, галузь екології слабо розвинена, таке враження, що мало кому потрібна, і як результат, це ще один ланцюжок корупції. Та у майбутньому бачу себе успішною людиною, хочу багато чого досягти та максимально корисно прожити своє життя.

Тетяна Яременюк

- В першу чергу, і це найголовніше, я думаю, для кожного свідомого українця - бачити Україну мирною і територіально цільною, з мирним єдиним народом з найзахіднішої точки до найсхіднішої, та з Українським Кримом на півдні. Також хотілося б, щоб Україна ввійшла до складу ЄС, але на правах справді повноправної європейської держави - з високим рівнем життя, з якісною освітою та медициною, з високим демографічним показником. Себе бачу себе матір'ю, та, можливо, власницею свого невеличкого бізнесу. Навчалася на міжнародних відносинах, але потім зрозуміла, що спеціалісти в даній галузі майже непотрібні, і роботу по професії знайти нереально. Тому наразі працюю неофіційно у галузі продажу товарів легкої промисловості. Пробувалася у нову поліцію. Тестові іспити пройшла на високий бал, але здоров'я, а саме зір, не дозволив пройти далі.

Антон Мазурек

- Дуже хотілось би бачити нашу країну сильною та незалежною, спостерігати, як вона розвивається. Себе у ній бачу успішною людиною, коханим чоловіком та батьком. Зараз працюю звичайним продавцем, маю середню спеціальну освіту, але мрію відкрити свою справу. Це важко зробити, тому що високі податки доведеться платити. Якби була можливість, спробував би себе і в якості держслужбовця. 

Катерина Волошина

Безперечно, хотіла б бачити Україну незалежною, цілісною і здоровою в усіх можливих значеннях цього слова: щоб ми не хворіли ані на війни, ані на кризи, ані на неосвіченість чи обмеженість, щоб ми мали волю, силу і рішучість завжди робити власний вибір і щоб нам вистачало розуму на те, аби вибір цей був правильним. Маю надію, що стану гідною людиною. За освітою я філолог, працюю над написанням дисертаційної праці на здобуття кандидата філологічних наук. У подальшому планую продовжувати наукову діяльність або викладати. Також я віддала б перевагу роботі на кшталт кооординування молодіжних проектів, бо мені важко весь час працювати в офісі або займатися виключно скурпульозною паперовою роботою.

Максим Мужичук

- Україна через 25 років - це одна із сильніших держав Європи, до котрої рівняється більшість. Україна - це квітучі поля, де люди забули, що таке горе і війна. Теперішні АТОвці з усмішкою гуляють на весіллях дітей. Я бачу, що через 25 років діти в кожному дворі грають не "війнушки", а бавляться на музичних інструментах. Надіюсь, що я теж буду успішним українцем, який з гордістю говоритиме, що Україна - це моя земля. Я вірю, що буду займатися тим, до чого душа лежить і приносить задоволення іншим, можливо, це власна справа або громадська діяльність. Зараз працюю PR менеджером, а за освітою соціальний працівник, адже я люблю допомагати людям, які потрапили у скрутне становище, зокрема люблю дарувати позитивні емоції дітям. Залюбки спробував би свої сили на державній службі, але теперішні держслужбовці засиділися та не пускають молодих та малодосвідчених у свої ряди. Але я в надії, що молодь ще покаже усім, що ми можемо збудувати новітню та сильну Україну.

Валентина Думна

- Надіюсь, що ми, українці, ще зможемо впевнено сказати, що є високорозвиненою, конкурентоспроможною, багатою та стабільною державою з високим рівнем життя. Впевнена, що ми будемо називати нашу країну індустріально-аграрною та сільськогосподарською, адже для цього у нас є все. А найголовніше – українці талановитий і освічений народ зі складною та трагічною історичною долею, що з кожним днем усе більше впевнено дивиться у своє майбутнє! У 2015 році я отримала диплом міжнародного інформаційного аналітика та перекладача. Зараз перебуваю у декретній відпустці. Надіюсь, що незабаром знайду хорошу роботу, з гідною оплатою праці, з можливістю розвиватися, розкривати свій потенціал, навчатися безпосередньо на робочому місці. Безумовно, я хотіла б працювати в одному із державних органів нашої країни. До душі мені робота з оперуванням інформацією, машинною обробкою інформації, підготовкою управлінських рішень і перевіркою їх виконання. 

Степан Грицьков

- Я хотів би бачити нашу країну єдиною дружною сім’єю, де немає значення віросповідання, соціальний статус, вік, національність, стать. Я хотів би, щоб в Україні не тільки цінувалися, але й були на першому місці в усіх питаннях загальнолюдські цінності такі як: Честь, Доброта, Взаємодопомога та Взаєморозуміння. Щоб українці усі жили як одна єдина сім’я, в мирі та злагоді між собою та з усіма нашими сусідами. І я хочу бути людиною, яка зробить все, що в її силах, щоб досягнути попереднього пункту. Я зараз підприємець у сфері ІТ, мені подобається моя робота, не планую її змінювати. 

Читайте також: Хмельничан стає менше: демографічна ситуація за роки незалежності

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.